Сьогодні свято входження Ісуса Христа до Єрусалиму, яке в Україні називають Вербною неділею. Цього дня Спаситель увійшов до славетного міста у супроводі безлічі людей. Народ радісно зустрічав Його криками "Осанна!", кидаючи під ноги одяг та пальмові гілки. Вони щиро раділи Йому, тому що знали: Христос лікував невиліковні хвороби, а напередодні воскресив померлого Лазаря. Він годував кількома хлібами та рибами тисячі зголоднілих людей, перетворював воду на вино.
А ще казали, що Він чомусь учив, але для багатьох це було неважливо, коли можна поїсти “на халяву”, вилікувати свій геморой та ще й хильнути міцного напою. Вони кричали: "Цар Іудейський, Месія!", - ну а хто ще може творити такі дива!
А Ісус в Єрусалимі не став годувати та лікувати натовп. Навіть дешевої самогонки - і то з води не вигнав. Але вигнав торговців із храму та з болем дивився на людей, які не розуміли, навіщо Він до них прийшов, і чекали дива. Господь прийшов у цей світ не для того, щоб розважати натовп, являючи дива, не для того, щоб всіх годувати екологічно чистими харчами, і навіть не для того, щоб лікувати. Він прийшов, щоб дарувати спасіння і вічне життя, звільнити від рабства гріха, забравши з собою на хрест всі наші провини, нашу жадібність і жорстокість, нашу підступність і безпринципність. І Христа не здивувало, що той самий натовп, який не дочекався розваг, безкоштовних харчів та напоїв, став вимагати, щоб Його розіп‘яли. Месія не виправдав сподівання натовпу…
А чого б попросили сьогодні люди у Христа, коли б побачили, як Він входить, скажімо, до Києва, Житомира чи Дніпра? Безкоштовної якісної та смачної їжі? Якомога більше грошей без праці та зусиль? Швидкого лікування набридлих хвороб та імпортного пійла? А може, попросили би “жахнути” з міномету по парламенту, щоб подивитись, як лежатимуть у кривавих калюжах чоловіки та жінки з депутатськими значками? Як-не-як - якась розвага... Що би ще попросили у Ісуса? А коли б Він відмовився задовольнити всі ці забаганки, то почали б шукати цвяхи?
Із тих часів, коли Ісус входив до Єрусалиму, минуло більше двох тисяч років. Але і зараз переважна більшість продовжує чекати дива, простих рецептів для вирішення складних проблем – без важкої праці, без надзусиль. Аплодують тим, хто обіцяє швидкі і легкі рішення, не бажаючи вірити Христу, що легкий шлях зазвичай веде до пекла. Що причину власних проблем треба шукати в собі. Що коли хочеш, щоб усе навколо стало кращим – стань кращим. І немає іншого шляху до процвітання, ніж тяжка щоденна праця і щира віра!
“І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: “О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це”. (Євангелія від Луки 19:41-42)
Источник: https://censor.net.ua/b3058957
Комментариев нет:
Отправить комментарий