"Данецк - русскій город і всєгда ім бил" - це мантра, керуючись якою свино-собаки розпочали збройний конфлікт на сході України. І, як завжди, збрехали. Бо до середини ХХ сторічча і Донецьк, і Луганськ були в значній мірі україномовними містами. Це не заперечували навіть совьєти.
У 1926 році була надрукована карта діалектів України, де розповсюдження південно-українського нарічча сягає далеко за межі сучасної України.
Велика кількість світлин першої половини ХХ сторічча є документальним свідоцтвом цього.
1. Готель петроградський у Юзівці, 1929-30 роки.
2. Малюнок готелю "Металургія", жовтень 1927 року.
3. Вхід до Міськсаду Сталіно 20-30-і роки.
4. Фасад "Палацу Праці" Сталіно, початок 30-х років.
5. Оборотна сторона листівки, на якій переважає українська мова. Також є надписи на есперанто та російській мові.
6. ЦЕРОБКООП - цехова робітнича кооперація. Літера "О" у другому складі свідчить про те, що це написано українською мовою.
7. Вулиця Леніна у Луганську. Початок НЕПу. Швацька фабрика.
8. Святкування 50-річча Октябрьського більшовистського перевороту у Луганську. Державний інститут імені Даля.
9. Рушник, який подарували Микиті Сергіовичу Хрущову у Сталіно в 1944 році.
12. Похвальний лист, виданий у Сталінському Округовому Земельному Відділі.
11. Фрагменти двох світлин, які наочно демонструють насильницьку русифікацію другої половини ХХ сторічча. Місто Луганськ.
Більшовистська окупаційна влада змінювала вивіски, знижувала кількість уроків української мови, вивозила людей із Донбасу за комсомольскими путівками в Сибір, та привозила на їх місце російськомовну молодь, виводила українську мову із офіційного документообігу. А в 2014 році розпочалась війна...
Комментариев нет:
Отправить комментарий